Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" липня 2015 р. м. Київ К/800/64102/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року

у справі № 803/34/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємць ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.12.2012 року № 0006471750 в частині застосування 510, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 17.01.2014 року замінено Кузнецовську об'єднану державну податкову інспекцію Рівненської області Державної податкової служби правонаступником - Кузнецовською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

У зв'язку із неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно із статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами камеральної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за звітний податковий період 1, 2, 3 квартали 2012 року відповідачем складено акт від 10.12.2012 року № 83/17-НОМЕР_1, яким встановлено порушення пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем несвоєчасно подано до податкової інспекції встановлену законодавством звітність, а саме: 07.12.2012 року подано податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 1 квартал 2012 року з терміном подачі до 10.05.2012 року, за 2 квартал 2012 року з терміном до 09.08.2012 року та за 3 квартал 2012 року з терміном до 09.11.2012 року.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2012 року № 0006471750, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 060, 00 грн.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо неправомірності прийняття даного податкового повідомлення-рішення.

В силу п. 49.1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Також згідно з пп. 47.1.2 п. 47.1 ст. 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до акту від 10.12.2012 року № 83/17-НОМЕР_1 вбачається, що до позивача було застосовано штраф в розмірі 1 020, 00 грн. за кожне несвоєчасне подання декларації відповідно до абзацу 2 п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Факт повторюваності порушення позивачем строків подання декларацій та застосування до нього штрафних санкцій протягом року, що передував камеральній перевірці, підтверджується наявним у матеріалах справи податковим повідомленням-рішенням від 18.04.2012 року №0001361750, яким позивачу за порушення пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170, 00 грн., і дане рішення не оскаржувалось.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо сплати позивачем штрафних санкцій в розмірі 510, 00 грн. до прийняття податкового повідомлення-рішення від 24.12.2012 року №0006471750, яке оскаржується у даній справі, не є підставою для його скасування у відповідній частині, оскільки дана сума грошового зобов'язання рахується переплатою, що, в свою чергу, надає право платнику податків звернутися до податкового органу із заявою про повернення надміру сплачених коштів у відповідності до ст. 43 Податкового кодексу України.

Отже, висновок судів попередніх інстанцій про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2012 року № 0006471750 в частині застосування 510, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій є помилковим.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвели до ухвалення незаконного судового рішення.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року у справі № 803/34/13-а в частині задоволення позову частково та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2012 року № 0006471750 в частині застосування 510, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій скасувати.

В цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В іншій частині постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року у справі № 803/34/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук